ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Студентське життя

 ВІДКРИТА КУРАТОРСЬКА ГОДИНА НА ТЕМУ: «30 ЛИСТОПАДА – 70 РОКІВ ІЗ ДНЯ НАРОДЖЕННЯ  НАЗАРІЯ ЯРЕМЧУКА  (1951-1995),  СПІВАКА»  НА ФАКУЛЬТЕТІ ТЕХНОЛОГІЇ І ТОВАРОЗНАВСТВА ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ПРОДОВОЛЬЧОГО БІЗНЕСУ

В Одеському Національному Технологічному Університеті згідно Постанови Верховної Ради України від 16.12.2020 № 1092-1X «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році»  30.11.2021 р.  відбулася відкрита кураторська година на тему: «30 листопада – 70 років із дня народження  Назарія Яремчука   (1951-1995),  співака» куратора гр. ТМ-25 факультету   технології і товарознавства харчових продуктів та продовольчого бізнесу Вікуль С.І.  

На відкритій кураторській годині, яка була проведена на  платформі Zoom, були присутні 100 осіб.

        Студенти Железняк Анна, Вітцівська Яна, Іпатенко Олександра і Попова Катерина розповідали про цікаві факти із життя Назарія Яремчука та його родини.

Сьогодні 30.11.21 70-а річниця від дня народження співака і світлої людини Назарія Яремчука.

Народився він 30 листопада 1951 року в селі Рівня (тепер Вижниця), а помер 30 червня 1995-го у Чернівцях. Народний артист УРСР (1987).

Перше мистецьке визнання Яремчуку принесли пісні «Червона рута» В. Івасюка, «Горянка» і «Незрівнянний світ краси» Л. Дутковського. За виконання цих творів ансамбль «Смерічка» та його солісти Яремчук і Зінкевич були удостоєні звання лауреатів Всесоюзного конкурсу «Алло, ми шукаємо таланти», а також «Пісня року-71/72»

1978 року Яремчукові надано звання заслуженого артиста УРСР, його нагороджено орденом Дружби народів. Перший диск-гігант Назарія «Незрівнянний світ краси» – одна з найкращих платівок в українській дискографії того періоду. 1981 рік став для Назарія стежкою до міжнародного визнання.

Коли Назарій дізнався, що хворий на рак, спершу сподівався, що західна медицина зможе допомогти. Але операцію зробили занадто пізно. Та навіть важко хворим Яремчук продовжував виступати.

30 червня 1995 року Назарій Яремчук помер у Чернівцях.

Він був великим оптимістом. До останньої миті Назарій жив вірою, що поборе хворобу, і ми будемо співати для людей.

          Назарій Яремчук говорив: кожний з нас повинен постійно бути в польоті — крізь долю, над суєтою. І при цьому, однак, не відриватися від землі.  Пам’ятати священні речі — навіщо живеш, звідки ти родом, до чого прагнеш, що скажеш людям, з якого колодязя п’єш живу воду. Я вийшов з того віку, коли звертаєш увагу на дрібниці — автографи, популярність. Мене турбує інше: що буде з нашим пісенним садом завтра?  Пісні Назарія Яремчука назавжди залишаться у наших серцях.

Ст. куратор  факультету ТіТХПтаПБ  Світлана ВІКУЛЬ